Батик

Батик - розпис на тканині, при якому використовуються склади, що «резервують» рідку фарбу на ділянці, обмеженій контуром малюнка. Техніка родом з Індонезії, однак з часів зародження зазнала ряд змін і в наші дні оформилася з особливий вид декоративно-прикладного мистецтва.

У цілому, батик - універсальна техніка. Вона може служити для створення самодостатніх творів мистецтва - картин, панно, для оформлення одягу, аксесуарів, предметів побуту.

Сьогодні можна розрізнити два основних види батика - гарячий і холодний.

Гарячий батик ближче до споконвічної техніки. В якості резерву використовують розплавлений віск, сьогодні - ще й парафін.

По-суті, слово «batik» в перекладі з індонезійської означає «крапля воску на бавовні». Традиційний батик створювали за тим же принципом, що і писанки: тобто, тканину по черзі фарбували в чанах з фарбами різних кольорів, від темного до світлого, захищаючи кожен окремий шар малюнка воском. Сучасні майстри не завжди дотримуються канонів - часом воском наносять лише контур, розфарбовуючи малюнок пензлем і не використовуючи нашарування кольорів. Гарячий батик краще всього використовувати для оформлення бавовняних тканин.



Холодний, або європейський батик - це сучасна варіація на тему старовинної техніки, яка розвивалася протягом 20 століття. Фоном для розпису в основному стає шовк, в якості резерву використовують спеціальні хімічні склади - прозорі або різнокольорові. Вони бувають двох видів - гумові контури в тюбиках з подовженим носиком (схожі на вітражні контури), або рідкі резерви на основі бензину, які наносять за допомогою скляної трубочки з тонким носиком. Бензинові резерви можуть бути покупними, але деякі майстри готують їх самостійно.



Переваги холодного батика: він дозволяє робити більш тонкий, витончений і деталізований малюнок. Разом з тим, хімічні резерви (особливо бензиновий) програють воску, так як часто пропускають фарби. Восковий контур гарячого батику більш надійний - але, в той же час, він часом грубіший, помітніший на поверхні тканини.

Крім холодного і гарячого батику існують також техніки з механічним резервуванням, які дозволяють створювати тканини з абстрактними, спонтанними малюнками. Це - японська техніка «сіборі» і вузликова техніка «бандан». Потрібного ефекту тут досягають за допомогою складання та перев′ язування тканини, або почергового зав’язування на ній вузликів. Ці прийоми обмежують фарбу в певній ділянці, а також створюють цікавий градієнт кольорів. Техніки з механічним резервуванням можна використовувати при створенні фону для холодного і гарячого батику або вільного розпису.

Для різних видів батика використовують в основному анілінові барвники. Іноді їх розбавляють соляним розчином, що дає цікавий ефект вільного розпису, схожий на акварель.

Історія

Гарячий батик як такий - старовинна техніка родом з Індонезії, зокрема, найбільш відомі майстри з острова Ява. Втім, тканини, оформлені аналогічним способом, були поширені в стародавньому Шумері та Єгипті, в Індії, на Шрі-Ланці, в Китаї, деяких африканських і південноамериканських країнах.



Європейська традиція батика, в тому числі - техніка холодного резервованого розпису, розвивалася з початку 20 століття. Багато в чому цьому сприяв розвиток авангардних напрямів у мистецтві - у пошуках нових художніх форм і виражальних засобів майстри зверталися до традиційних промислів народів світу.



У СРСР, а після - в нинішньому пострадянському просторі, батик і подібні з ним види розпису по тканині удосконалювалися нарівні з іншими техніками декоративно-прикладного мистецтва. Цьому сприяло велика кількість профільних ВНЗ - зокрема, хороша школа текстильної розпису сформувалася в Львівській академії мистецтв. Нова хвиля популярності батика виникла вже в 2000-х роках, почасти - завдяки розширенню ринку якісних художніх матеріалів.

Навчання

Батик - досить складна техніка, яку скоріше можна віднести до мистецтва, ніж у хендмейду. Для того, щоб повноцінно проявити себе в цьому виді мистецтва, потрібно володіти досить розвиненими художніми навичками і знаннями. Зокрема, дуже важливі базові принципи композиції і колористики, розуміння основ стилізації. Без цих знань вдасться проявити себе хіба що в найпростіших техніках вузликового батику.

Складною є і технологія батика - як гарячого, так і холодного. Потрібно добре розбиратися з властивостях фарб, текстилю, резервних складів, які використовуються в роботі. У зворотному випадку будуть виникати проблеми, найпоширеніші з яких: фарба, яка виходить за межі зарезервованого контуру; нерівномірне накладення контурів резервом; пожухшлі кольори розпису.



Тим, хто неодмінно хоче оволодіти технікою батика і досягти успіху в ній, варто акцентувати увагу на двох аспектах свого навчання: художньої теорії і технології розпису. Лікнеп можна проводити за допомогою живих, онлайн або відео майстер-класів, купувати відповідну літературу. До речі припадуть старі підручники з образотворчого мистецтва, так як вони в доступній формі підносять необхідні ази (вже згадана композиція, колористика і т.п). Не зайвим буде і відвідування хобі-курсів з малювання.

Витрати і дохід

Батик - дорога техніка, причому це стосується як і витрат на матеріали, і ціни виробів на ринку. Якість робіт в даному випадку відіграє ключову роль, їх рівень розкриває майстра не тільки як прискіпливого виконавця, але і як художника - що збільшує вартість робіт.
 
Базовий набір для батика: тканина (натуральний шовк або якісна синтетика для холодного або бавовна для гарячого), анілінові фарби, резерви (гумові контури, рідкий бензиновий резерв, віск або парафін), пензлі, інструмент для нанесення резерву. Вибір останнього залежить від виду розпису. Для холодного батика необхідна спеціальна трубочка, на кінці якої знаходиться круглий резервуар-колба, що закінчується тонким зігнутим носиком. Для гарячого підійде металічечкая воронка з тонким отвором на кінці, або писачок - інструмент, який використовують для створення писанок. Варто також сказати, що для батика потрібно вибирати якісні пензлі, з м′ яким, бажано - натуральним ворсом.





На матеріалах почасти можна заощадити: замість спеціальних наборів для батика купувати недорогі анілінові барвники у порошку, самостійно готувати резерв на основі бензину. Але для цього потрібно досконало оволодіти технікою, розбиратися у всіх її нюансах: тобто, людина, яка може применшити витрати на сировину, раніше витратив кошти, час і зусилля на навчання та розвиток. Також варто сказати, що приготування бензинового резерву - процес тривалий, складний, неприємний і шкідливий для здоров’я. Мало того - він не завжди собі виправдовує, оскільки при найменшій помилці в пропорціях склад буде пропускати фарбу.

Техніку батика можна використовувати для створення декоративних панно, картин, або матеріалів для прикладних речей: одягу, предметів декору. Найпростіший приклад - розпис хусток і шарфів, красиво виглядатимуть також легкі сукні та спідниці з розписом. У домашньому декорі елементи батика будуть доречні на абажурах для ламп, ширмах, подушках.

Майстер, який зумів набити руку цій складній техніці і вивів свої роботи на високий рівень, зможе окупити час і зусилля. Важливо лише не поспішати - адже батик складно віднести до числа дешевих дрібничок, які розкуповують на всіх кутах, він створений для цінителів, готових заплатити гідну суму за красиву річ.