Технологія виготовлення виробу

Шкіра. Від чистого листка до готового виробу

Роботу над будь-яким виробом, навіть найпростішим, можна поділити на кілька етапів.
• По-перше, потрібно обдумати форму, кольорову гаму, методи оздоблення, способи з′єднання деталей та ін.
• По-друге, виготовити викрійку, розкроїти шкіру по лекалам, зробити, якщо це необхідно, декор.
• По-третє, з′єднати деталі та надати виробу остаточного вигляду.

Крій заготовок

Викрійку краще робити з щільного паперу, на кожній деталі викрійки слід написати її назву, необхідну кількість даних деталей, матеріал з якого вони будуть виготовлені (шкіра, тканина, клейонка, поролон), якщо це елемент орнаменту, то треба вказати і його колір. Розмічають шкіру як з лицьової, так і з виворітної сторони. Обводять деталі тупим шилом або голкою, ребром тонкого шматочка мила. Вирізають деталі по контуру або з припуском на шви чи підгинання краю. Тонкі шкіри ріжуть ножицями, а шкіри товщиною 3—4 мм ножем.




Брусування

Брусування — це прийом стоншення шкіри. Він застосовується достатньо широко: при підгинанні краю, при склеюванні в напуск зайву товщину шкіри знімають ножем лише по краю шкіри.






З′єднання шкіри

Викроєні деталі з′єднують між собою різними способами: за допомогою клею, пришиваючи деталі вручну або на швейній машинці, приплітаючи їх одну до одної тонкою смужкою шкіри (метод обплітання). Вибір того чи іншого з′єднання залежить від призначення деталі; біжутерія, коробочки, різноманітні виключно декоративні речі найчастіше склеюються; паски, косметички, сумки, які при експлуатації витримують постійні навантаження, з′єднують за допомогою обплітання або зшивають.






**Додаткова інформація

Вичинювання шкіри
Коротко ознайомимося з сучасним процесом вичинки шкіри. Власне, дублення — це обробка шкіри тими чи іншими речовинами для надання їй еластичності, міцності та зносостійкості. Проте, перед тим як приступити до дублення, зняті шкури консервують (найчастіше в концентрованому розчині солі), потім декілька діб вимочують спочатку у воді, потім у розчині вапна, видаляють м\\\\′язово-жировий шар, що залишився на шкірі та волосяний покрив шкури. Ця шкіра проходить повторну обробку для надання ще більшої міцності та пластичності. Отриманий шкіряний напівфабрикат готовий до дублення. За допомогою жирового дублення, використовуютчи жир тріски, тюленів, обробляють шкури лосів, оленів, кіз, телят, для отримання замші. Рослинним дубленням вичиняють шкури великої рогатої худоби, свиней та коней. Такі шкури щільні, еластичні, добре вбирають вологу, мають приємний рожево-бежевий колір.

В сучасному виробництві застосовують переважно мінеральне дублення, використовуючи розчини солей хрому або алюмінію, тому його називають хромовим дубленням.

Завдяки досягненням сучасної хімії з′явилось так зване синтетичне дублення, де застосовують синтали — продукти складного органічного синтезу.