Як правильно користуватись вітражним контуром?

Розпис по склу - один з найпопулярніших видів рукоділля, і, разом з тим, на жаль - техніка по створенню справжніх хендмейд-катастроф. Звичайно, ляпи трапляються скрізь, але, очевидно, саме на склі вони виглядають особливо відштовхуюче. Причому, як часом здається - тільки для спостерігача.

Нажаль, багато новачків з ентузіазмом береться плодити і, що найгірше - продавати псевдовітражі, якість яких залишає бажати кращого, вважаючи, очевидно, що розмазаний контур надає витворам автентичності. Але частіше проблема полягає в іншому - матеріали для розпису попросту неправильно використовують. Головним чином це стосується вітражного контуру, накладення якого можна вважати ключовим моментом у створенні розпису на склі: саме від цього етапу залежить «товарний вигляд» роботи.



Отже, перше, що хочеться сказати - лінія контуру повинна бути тонкою, об′ємною, рівною, рівномірною по ширині. Якщо вона виглядає як зигзаг, то це навряд вдасться видати за особливий декоративний прийом.

Вітражний контур - це матеріал і інструмент 2 в 1. Головна помилка в роботі з ним - використовувати тонкий носик тюбика як олівець і малювати ним, щільно притиснувши до скла. Отже, розкриваємо секрет, потрібно всього лише:

• Поставити крапку на початку лінії, тим самим закріпивши контур


• Потім - трохи підняти носик тюбика. Видавлюючи фарбу, тягнути її, як нитку, над поверхнею, щоб вона сама лягала на скло. Отвір, з якого виходить контур, задасть йому форму і товщину - не потрібно малювати лінію, потрібно її просто прокласти в потрібному напрямку.

Вуаля! Трохи практики - і замість розмазаних кривуль вийде чіткий малюнок, який стане основою для майбутньої розпису. По-суті, подальша робота - не складніша за дитячу розмальовку.





Правда, є ще парочка нюансів, які треба враховувати.

• Невдалу лінію контуру треба зтерти відразу ж, ще до висихання, так як потім залишки сухого складу заважатимуть нанесенню нових фарб. Для видалення зручно використовувати ватяну паличку, змочену в розчиннику.


• Іноді в «нитці» контуру може утворитися бульбашка повітря - її потрібно проколоти голкою. Якщо цього не зробити, то на лінії утворюється потовщення.


• Нікуди не поспішайте і, перш ніж заповнювати кольорові площини, дочекайтеся поки контур повністю висохне. Він може вступати в реакцію з складами деяких фарб.


• Для того, щоб зафіксувати робочу руку під час накладення контуру, притримуйте її за зап′ястя іншою рукою - це позбавить від тремтіння. Ведіть лінію повільно і обережно.

Загалом, як бачите, перераховані вище поради - з числа простих премудростей, які потрібно знати і не важко реалізувати. Саме вони відрізняють істинного майстра від любителя, для якого вдосконалення не стоїть поперед всього.