Сімейна маленька майстерня ′Бабанька′
Пост знайомство.
Кожен з нас має спогади з дитинства, теплі, добрі, до яких хочеться повертатися. Таким спогадом є і буде моя бабанька. Неймовірно терпляча, добра, працьовита. Та, що тисячу разів підбирала з підлоги і розплутувала мої перші, спроби і проби в′язання))).
«Навчися в′язати шкарпетки, ніжки діток повинні бути в теплі!» - спогади, що зігрівають душу.
Не знаю чому, але саме так її всі й називали – бабанька, бабанечка, бабаня. Непосидюча бабуся, що вічно шукала собі заняття, бабуся в білій, сліпуче білій хустці, в′яжуча шкарпетки в 96 років. В′яжуча з любов′ю. Рукавиці, шкарпетки, пухові теплі, такі ніжні, як сама бабанька. У кишені кофтинки цукерки для дітей: «Як вони без цукерки-то». Всі ми були обігріті теплом, любов′ю та шкарпетками.
Маленька сімейна майстерня «Бабанька» - ніжки завжди мають бути в теплі!