Альона Озерова: мої іграшки – мій світ

Представляємо вашій увазі цікаве інтерв′ю з молодою майстринею [u2808].

Бліц-анкета

1. Ваш хендмейд-стаж - 10 місяців. Займатися іграшками почала 3 січня 2013 року.
2. Стаж на порталі SKRYNYA - Близько 9 місяців.
3. Якими техніками володієте? - Технікою створення іграшок і ляльок, бісероплетіння, печворк, шиття, в’язання, фільцевання, малювання.
4. Основна техніка , в якій ви працюєте? - Створюю лялечок і іграшки.
5. Чи приймали участь у виставках? - Так. На сьогоднішній день брала участь у 3 виставках.
6. Хендмейд для вас - хобі чи основне джерело доходу? - Останнім часом хобі, що переростає у джерело прибутку.

Розкажіть про себе.

Мені 20 років. Я навчаюся на 4 курсі університету імені Богдана Хмельницького на філолога української мови. Ще з дитинства мене вабив творчий світ рукоділля. Спочатку шила вбрання для ляльок, потім в’язала, робила іграшки з шерсті, як павучок плете павутинку, так і я виплітала свої браслети. Зараз займаюся іграшками і ляльками.

Як ви почали займатися рукоділлям? Можете пригадати свій перший досвід?

Все почалося з Новорічних свят. 3 січня, як зараз пам’ятаю, було величезне бажання щось створити і, недовго думаючи, я вирішила зробити хатній декор – перчинки. Оскільки тканини потрібного кольору я не знайшла, а серце так і стукотіло новим бажанням, на допомогу прийшло літнє барвисте платтячко.



Потім захотілося чогось більшого! Так на світ з’явилась моя перша лялечка, названа на честь моєї матусі – Світланка.



А потім, крок за кроком моя майстерність почала зростати і одне за одним на світ почали з’являтися все нові і нові іграшки.











Що було головним стимулом для занять рукоділлям?

Головним стимулом було моє бажання і величезне натхнення. Моя муза почала щедрими гірськими потоками виливати на мене натхнення. Інколи бувало навіть так, що ідей роїлося більше, ніж я могла осягнути.







Звідки з′явилася ідея створювати саме такі іграшки? Хто найчастіше купує такі подарунки?

Ідеї з’являються тоді, коли беру шматочок тканини у руки. Я починаю відчувати, бачити якою саме буде ця іграшка чи лялька.





Мої роботи купують різні люди. Від малого до старого! На виставках часто батьки купують іграшки для дітей, парубки для своїх дівчат, літні люди беруть на подарунки один одному чи для онуків.

Ви робите ескізи для іграшок чи образи з′являються в процесі роботи?

Раніше робила ескізи, та в процесі все виходило зовсім по-іншому. Тож зараз перестала займатися цією справою.

Ви відразу були налаштовані на те, щоб продавати свої роботи і заробляти на хендмейді?

Ні, першу лялечку, яку я створила досі живе у мене. Я її дуже люблю і нікому її не віддам. А з іншими іграшками навпаки. Мені подобається представляти, що мої іграшки порадували когось, що хтось з ними грається чи ж вони просто прикрашають чиюсь оселю.







Можете назвати своє улюблене «дітище»?

Те, що створилося останнім і є моїм головним дітищем. Бо його тільки що тримав у руках, думав про нього, відчував його тепло. Тому дуже важко ставити ціну на останню іграшку, завше здається, що вона найчарівніша і розлучитися із нею ще не в змозі.



Що вас надихає - в житті, мистецтві? Як ви «закликаєте музу» і налаштовуєтеся на роботу?

Музу не закликаю ніяк, вона сама мене знаходить. Надихають добрі комедії, сімейні кінофільми, музика, природа і казки.

У вас є певний час, який ви приділяєте хендмейду чи працюєте під настрій?

Раніше працювала в певний час, проте помітила, що іграшки, створені через власне «аби ж швидше доробити» не користуються попитом. Люди відчувають енергетику іграшки. Не дарма кажуть, що майстер вкладає часточку власної душі у свій виріб. Тож, зараз працюю лише тоді, коли маю натхнення і добрий настрій, який намагаюся вкласти в свою іграшку.

Що побажаєте своїм колегам (або початківцям на подібному терені)?

Колегам побажаю терпіння і віри. Най у Вас завше все буде добре!