Ірину Контар Бог нагородив дивовижним даром - творити прекрасне. Зі звичайного висушеного рогозу в її руках народжуються фігурки тварин, кожне з яких має свій особливий характер, вираз «обличчя» - здивовано, замислене або радісне, рішучий. І навіть не віриться, що ці унікальні скульптури зроблені людиною без художньої освіти. У 1997 році Ірина закінчила факультет природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія». У 2000 році захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю «Ботаніка».
А плетіння - це хобі, в якому знаходять вихід її фантазія і любов до всього живого. Кожна тварина - говорить вона - це досконале Боже створіння, зі своїми звичками, рисами характеру, дивною пластикою руху. З дитинства Ірина намагалася звернути увагу людей на ці особливості, створюючи фігурки тварин з різних матеріалів. У 1992 році спробувала плести з рогози, самим звичайним методом, прочитаних в книжці з плетіння. Тільки плела НЕ кошики або личаки, а улюблених звірів. З′явилися на світ перші слони, носороги, коти, собаки, коні, жаби, бджоли. Взяла участь у студентській виставці в стінах рідної академії. Роботи відразу привернули увагу професіоналів, у 1996-1998 роках було проведено шість персональних виставок під назвою «Всі ми Божі творіння» в галереях Києва. Гігантський страус і крихітні їжачки, морські коники і хижі риби, круторогі воли, тягнучі завантажений віз, група здивованих тварин навколо ясел із немовлям Христом запам′яталися багатьом відвідувачам. Ірина з 1995 року тричі приймала участь у виставці «Видатні мисткині України», в 1997 р. роботу «Старість» відзначили спеціальним призом, а в 1998 р. скульптура «Лев з крилами» отримала третє місце. Любителі мистецтва могли бачити окремі її роботи на вернісажах, артфестівалях, в групових художніх виставках, у тому числі в Берліні та Кракові.
Дивовижний зоопарк після втілення отримує повну свободу. На питання, чи не шкода продавати, дарувати роботи, Ірина відповідає, що вони мають право жити власним життям, нести радість і натхнення іншим людям.
Дивлячись на роботи, люди часто дивуються, чому навіть хижі тварини мають таке умиротворений, усміхнене «обличчя», трохи дитячий довірливий погляд. У цьому відкривається ще одна сторона життя Ірини. Джерело її натхнення - віра в Бога, яка дає сили долати всі труднощі сьогоднішньої нелегкого життя, допомагати чоловікові в церкві, виховувати трьох дітей, зберігати в душі мир і радість, ділитися ними з іншими людьми.