Хамса

«Хамса» («Рука Бога», «Рука Фатіми») — стародавній захисний амулет у формі руки, що поширений на Близькому Сході серед юдеїв та мусульман. Зазвичай «Рука Бога» не повторює анатомічну форму руки, а робиться симетричною, з двома великими пальцями з обох сторін.
Хоча амулет використовується в юдаїзмі та ісламі, вважається, що амулет існував ще до виникнення цих релігій у фінікійців, і символізував місячну богиню-покровительку Карфагена — Таніт.

Інші символи подібної форми — це рука Венери (Афродіти) і рука Марії, яка використовувалась для захисту жінок від вроків, підвищення жіночої плодючості і лактації, забезпечення здорової вагітності.

Одна з теорій постулює зв′язок хамси й Mano Pantea (Рука-Богині-Всього), амулет відомий стародавнім єгиптянам, як «два пальці».

У цьому амулеті два пальці символізують Ісіду й Осіріса, а великий палець — це їх дитя Гор. Два пальці використовувались для виклику духів батьків, що захищали дитину.

Інша теорія знаходить сліди хамси в Карфагені (Фінікія), де рука (чи в деяких випадках вульва) верховного божества Таніт використовувалась для захисту від поганого ока.

По словам Бруно Барбатті, в той час цей мотив вважався важливим знаком апотропічної магії в ісламському світі, хоча багато сучасних уявлень продовжують явно вказувати походження від секс-символізму.[1]

Шлях хамси і її популярність в єврейському світі особливо в громадах сефардів та мізрахів, можна прослідкувати завдяки його використанню в ісламі. Хамса була прийнята та використовується євреями, що живуть в ісламському світі, там вона визнається і серед християн, як амулет, що приносить щастя.

В Іспанії після повалення ісламського правління, використання хамси мало велике значення для того, щоб Єпископальний комітет, скликаний імператором Карлом V в 1526 році, видав наказ, що забороняв Руку Фатіми, а також всі амулети у вигляді відкритої правої руки.
Матеріал: морений дуб та лазурит, фіаніти