Скульптурна мініатюра. Композиція Вікінг з луком на дракаре. 8-9 сторіччя

Скульптурна мініатюра з олов′яного сплава. Чорнена з лаковим покриттям

Ві́кінги (від давньоскан. vikingr, «пірат») — у VIII-XI століттях воїни-мореплавці зі Скандинавії. Справили значний вплив на хід європейської історі. Займалися розбоєм і торгівлею в Європі, Західній Азії та Північній Африці. Протягом IX—XI століть колонізували значні регіони Європи: Східну Англію, Нормандію, Ісландію, Фарерські та Шетландські острови, Сицилію, Русь тощо.

Складалися, переважно, з данців, норвежців і шведів. Первісно сповідували скандинавське язичництво; протягом Х—ХІ століть повернулися до християнства. Через тогочасне перенаселення Скандинавії й відносну беззахисність сусідів здійснювали часті грабіжницькі набіги. На морі й річках використовували специфічні довгі веслово-вітрильні кораблі вікінгів. Нападали і плюндрували міста і поселення, розташовані в прибережній зоні. Очолювалися ватажками-землевласниками або головами родів. У вільний від походів час займалися землеробством і торгівлею.

Розвинули Дніпровський і Волзький торгові шляхи. Першими з європейців середньовіччя досягли Гренландії і Північної Америки. Епос вікінгів зберігся у сагах. Період їхньої експансії у 793—1066 роках називають в історіографії добою вікінгів. Також — нормани, дани, варанги, варяги.

Драка́р (норв. drakkar від дав.-сканд. drage — «дракон») — особливий вид кораблів вікінгів із 30-ма і більше парами весел, який характеризується високо піднятими штевнями на носі та кормі, прикрашеними зображеннями голів драконів. На відміну від інших довгих кораблів вікінгів, дракари відомі виключно з літературних джерел (скандинавських саг), таких як Сага про Ґонґу-Грольфа XIII століття і середньовічних зображень.