Кольє ′Спогади′

Влітку ураган з градом звалили мою улюблену яблуньку. Її розпиляли, колоди склали в дровні, а у дворі залишилася гора рубаних гілок, які потрібно було вивезти кудись, тому що палити не можна, але відразу не склалося. А потім довелося відкладати до весни, тому що природа не терпить порожнечі, до осені в цій гірці стало налагоджуватися життя. Жучки-павуки почали облаштовуватися там до зими, нехай зимують, я рада, що вийшов дах для них. А сама гірка заросла в′юнком, на яку я спочатку не звертала увагу, але одного разу зупинилася і подумала, - А чом би і ні?.
У результаті спогад про яблуньку виглядає ось так.
Листя живе в′юнка, мідь, чеське скло