Латунні кульчики Колти

Кульчики Ко́лти походять від характерних для слов′ян скроневих прикрас
, що підвішувалися до головного убору на стрічці, чи металевих ланках — ряснах. Від слова колти походить і діалектна назва сережок — «ковтки».
Особливо поширені колти були у XI — XIII століттях серед заможного міського населення стародавньої Русі-України. Мистецтво виготовлення колтів із використанням перегородчатої емалі, черні та грануляції, досягло досконалості у Києві та Галичі. Корпус колта виготовлявся технікою лиття. Прикрашали їх ажурними візерунками – емаллю, сканню і філігранню. Часто зображення на поверхні колтів відтворювали язичницькі мотиви або птахів, згодом, лики християнських святих.

Латунь, лиття, гравірування, розмір 37х37 мм, довжина з гачком 50 мм. Вага однієї сережки близько 7 г