Дуже знакове для мене намисто, яке носить в собі безліч символів, що так вдало переплітаються між собою і розповідають про одне — ідею циклічності, нескінечності, вічності.
Таким я його побачила вже в кінці роботи, на що й не очікувала, та по ходу силяння все почало набувати сенсу.
Опишу на хлопський розум про зміст, який я заклала в неї, щоб дуже вас не втомлювати:
Для початку, верхній рядок відтворений за схемою 20років, двадцятого століття, регіон Закарпаття, село Гукливий. Я закохана в Гукливий, для мене це подорож у часі, де ти опиняєшся в справжньому українському селі, як я собі його уявляю.
На прикрасі зображені маки, що є дуже знаковим в українські культурі: це і символ сонця, а отже життя, безкінечності, життєвої скороминущості, а також є символом воїнів, які загинули, боронячи Україну. Мак часто оспівується в народнй творчості.
Також тут зображені тюльпани, вони не є для нашої культури поширеним символом. Але за християнськими переказами, в квітці замкнене людське щастя, до якого жодна людина не може дістатися, і тільки Бог може дарувати його людині, тому це й символ раю, який людина відкриває для себе, знайшовши Бога.
Для мене, в першу чергу, тюльпани це про скоромирущість, але разом і з тим це й символ миру, розквіту, пробудження, після безпросвітньої зими.
Знизки зроблені у формі вісімки, яка уособлює циклічність, досконалість, зв′язок, безперервність, вічність.
Щоразу, доходячи до числа вісім, один ряд змінює собою інший, і так кожні 8рядів змінюють один одного, доходячи до числа 7, яке так часто зустрічається в культурі й міфології, явищах природи і вважається священним.
Врешті решт, все замикає собою Світове Дерево— єдність трьох світів: небесного, земного й підземного. Образ дерева поєднує в собі уявлення про час, простір, життя і смерть, про рід, наше коріння.
І звичайно ж, кольори. Червоний, то любов, а чорний, то журба. В кольорах також простежується тема дуальності, яка пронизує всесвіт.
От так об′єдналися в собі символи, щоб розповісти про одне.