Писанка 1

Писанка — символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості.

За галицькою легендою, писанки вперше з′явилися як дяка доброму чоловікові. Коли Спаситель ніс хреста на гору Голгофу, то стрів чоловіка, що саме ніс яйця в кошику до Єрусалима на продаж. Чоловік бачив, як тяжко Ісусові нести хрест, поставив свій кошик у рові при дорозі, а сам кинувся помагати Спасителеві. Ішли вони й разом несли хреста аж на Голгофу.

Коли ж Ісуса вже розіп′яли, пригадав той чоловік за свій кошик, та й повернувся на те місце, де його поставив. Приходить, дивиться, а в кошику всі яйця — пописані та й пофарбовані. Не поніс він їх більше продавати, а повернувся додому та й тримав як пам′ятку, бо мав те чудо за дяку від Христа за те, що допоміг нести хрест. Від того й пішло фарбування та писання яєць на Великдень.
У народі, щоб підкреслити чиюсь красу, витонченість, делікатність, порівнюють з писанкою. ЇЇ оспівують в усній народній творчості, у піснях та мальованках. Попри всю свою невитривалість вона пережила віки, бо вартувала того, як неповторний мистецький витвір, як літопис нашого народу, вбираючи у себе генетичний код до розуміння мудрості поколінь.