Брошка-дятел - загальна інструкція для самостійного створення.

Доброї пори доби гостям сайту!
Для тих хто має бажання спробувати пошити для себе симпатичну брошку-пташечку, презентую основні етапи, як це роблю я. Основні матеріали, що нам знадобляться: фетр (краще жорсткий, бо м′який доведеться натягувати на пяльця, як це зробила я), нитки для вишивання (чорні, білі або дуже світло сірі, два відтінки сірого - середній та темний, червоні), основа для брошки, матеріал для зворотного боку (шкіра), ′кульковий′ ланцюжок, канітель для оформлення краю, намистинка для ока, бісер, дрібні стрази, пайєтки - чим захочете прикрасити пташечку.
1.Ескіз
Малюю ескіз на папері (або друкую), переношу на основу для вишивання (фетр). На ескізі роблю розбивку на основні кольорові виробу. Відрізаю частини ескізу, щоб відмалювати на основі контури основних частин виробу: вирізала крило і відмалювала його ще двічі на фетрі, зменшуючи площу (відступаю від краю крила щоразу на 0,5 см в бік зменшення). Цю невелику ′пірамідку′ пришиваю на загальний ескіз, отримуючи об′ємне крило.

2. Первинний прошив.
′Забиваю′ кольором увесь виріб, якщо первинний колір основи не всюди підходить (наприклад, фетр сірий, а брошка чорно-біла). Можна зашити тло аплікаціями з декоративної тканини, чи, як у дятлі, вишити гладдю. Місце під ′око′ залишаю не зашитим, щоб намистинка менше виступала над площею брошки.

3. Декорування.
Пришиваю око-намистинку, а оскільки замовниця просила додати брошці блиску, декорую поверх вишивки стразами, бісером, пайєтками. Контури підкреслюю тоненьким ланцюжком з кульками. Другий варіант пошила, коли придбала канітель. В ньому вирішила не підкреслювати крило і не обробляти край брошки бісером.

4. Фінішна пряма.
Прикладаю ескіз до матеріалу зворотного боку брошки. Найкраще брати шкіру - вона цупка, не ′гуляє′ під руками, не торочиться тощо. Обмальовую контур брошки, наношу розмітку для застібки, вирізаю отвори для застібки та саму підкладку. Обов′язково залишаю припуски - краще хай підкладка буде трохи завелика, під виріб її можна припасувати після того, як ′наживили′ первинними стібками або клеєм. Якщо підкладку вирізати замаленькою - більше мороки.
В якості зворотного боку можна використовувати тканину, фетр, шкіру. Для надання виробу жорсткості багато хто рекомендує картон, але я волію взяти листовий пластик. Якщо задню частину оформляти грубою шкірою, ущільнювач не потрібен. Але грубу шкіру важко прошивати голкою для бісеру (край я зазвичай окантовую саме бісером). Якщо задню сторону виробу ′закривати′ тканиною, то брати таку, що оплавляється і обов′язково між нею і вишивкою покласти щільну ′прокладку′ - для жорсткості та вирівнювання поверхні (інакше проступатиме небажаний рельєф з нагромаджених ниток, вузликів і т.д.)

Чистка (прання, грубо кажучи), готового виробу.
Обов′язковий етап, оскільки в процесі роботи виріб нагромаджує трохи всякого. Я замочую готову брошку в розчині миючого засобу, кілька разів відтискаю, ретельно прополіскую. Просушую в рушнику холодний фен.