Про стилі goblincore і cottagecore я почула у випуску ′Телебачення Торонто′. І мені здалося, що це досить милі штуки, тож пішла на Pinterest знайомитися ближче з цими явищами.
(P.S. Колаж взятий з Pinterest)
Goblincore - що це за звірина і з чим ї їдять?
Попри дещо насторожуючу назву, goblincore - історія не про агресію і нечистоти. Ці гобліни добрі. Goblincore - переосмислення і своєрідна комбінація стилів бохо і хюґе, щедро здобрена духом фентезі. Тут немає великої кількості китичок, яскравих оздоб, як у хіпі, але й вираженої крижаної ′скандинавськості′ з її мінімалізмом декору тут теж небагато. Тут є: натуральні матеріали, природні мотиви (квіти, трави, гриби), реюзнуті речі, багато ручної роботи, коричневих і зелених кольорів і дуже мало лоску. Здається, що цей стиль - ідеальний для непублічного життя. І, можливо, певною мірою виклик розтиражованому зараз поняттю ′стильного′ з його чистими вивіреними лініями, лаконічними геометричними прикрасами (в одязі та інтер′єрі), мінімалізмом і строгістю.
Основа гардеробу сучасного гобліна - зручні антистильні речі з добротних матеріалів: ′потворні бабусині светри′, штани ′для дачі підійде′, взуття, яке переживе не один апокаліпсис, і т.д. Проте це зовсім не означає, що прихильник напряму ходитиме, як зачухане опудало. Як я розумію, на появу goblincore добряче вплинули, з одного боку, затяжний карантин і зростання соціальної дистанції, а з іншого - популяризація екоініціатив зі зменшення побутових відходів, використання пластику, просуванням ідей розумного споживання тощо.
Виходить, щоб стати гобліном, достатньо освіжити кілька візерунчатих зелено-коричневих речей із бабусиної скрині, зайнятися садівництвом, збиранням грибів і трав (але тільки тих, які добре знаєте, бо отруєння грибами - то біда... краще перед збиранням почитати довідники чи поговорити зі знавцями). А ще - полюбити мох, жабок і прогулянки болітцями, понаносити до хати гілок, пеньків і глини і зробити собі офігенну лісову атмосферу.
А от дещо з моїх робіт, які, припускаю, близькі за настроєм цьому стилю: