Фьюзинг у картинках

Всім, кому цікаво як створюються вироби зі скла, запрошую на невеличкий майстер-клас «Фьюзинг у картинках».

Історія цього виробу розпочалась досить банально – я розбила абажур від своєї нічної лампи. А оскільки перед сном полюбляю почитати, то в результаті отримала незручності у вигляді агресивного джерела світла, непривабливого виду лампи, яку люблю і змінювати не бажаю.

Треба щось було робити. А коли є бажання, то неможливого немає!!! То ж розпочнемо творити :)
(Весь процес – в описах до фото).

На спеціальній термостійкій дошці малюємо контури майбутньої форми для плафону (простим олівцем дуже зручно).



З допомогою склоріза, ламача та спеціальних губців нарізаємо цілий шмат білого скла на шматочки.



Ріжемо.



Розламуємо.



Де потрібно «відкушуємо» щипцями для мозаїки.



Розпочинаємо довгий, кропіткий процес створення форми – укладання шматочків скла відповідно до намальованого контуру.



Так...



... і так...



Нарешті укладений 1 шар.



Укладаємо 2 шар, з`єднуючи всі розриви між собою.



На кінчики кладемо по шматочку скла для потовщення краю.



Ставимо у піч нашу форму (щоб місце не «гуляло» докладаємо ще пару кулончиків:)



Розпочинаємо найдовший і найтаємничіший процес фьюзингу – випікання. Триває він близько 15 годин – 5 годин активного випікання і близько 10-ти повільного охолодження при закритій печі. Відкривати не можна, інакше від перепаду температур все розлетиться на друзки. Запасаємось терпінням і чекаємо. Ну що? Відкриємо? Звичайно! Чарівна мить!



Відкриття печі – це ЗАВЖДИ сюрприз! Адже ніколи не вгадаєш, як зпечеться скло, якої форми набудуть складені шматочки. Скло, при нагріванні до 800 градусів, стає м`яким немов густий мед і потихеньку «опливає», тече. Майстерність створення виробів з фьюзингу полягає не тільки у нарізанні скла, підборі кольорів, точності у складанні (хоч з першого погляду складене скло виглядає як «накидане»), а й у передбаченні, відчутті того як «поведе» себе скло. Це приходить з часом і майстерністю. Для кожного свого виробу я підбираю власний температурний режим (це досить складний процес і інша історія:)



Вітаю! Основа для абажуру лампи готова.



Далі укладаємо нашу заготівку (якесь не «дуже» підходяще слово:) на спеціальну форму для молірування (скло під впливом високих температур пом`якшується і набуває потрібної форми). Щодо форми: оскільки знайти потрібну мені готову форму я не змогла, прийшлось виготовити самостійно із звичайної глини (але то зовсім інша історія, яка «потягне» на новий не короткий допис), накопаної біля мого села Мільки.



І знову все у піч! На 15 годин. Чекаємо.



Щойно з печі на формі...



... і без



Тепер вечірні читання будуть комфортнішими і романтичнішими.



Це був мій перший майстер-клас із фьюзингу і перша проба моєї форми для молірування. То ж не будьте надто суворі:)

Сподіваюсь, що було цікаво.