ua
 
Українська
 
uah
грн

Клаптеве шиття - печворк

17 Бер 2013
#Wiki


Печворк - вид хендмейду, своєрідна мозаїка зі шматочків тканини, з допомогою якої створюють предмети побуту, одяг, аксесуари, а також художні панно. Назва техніки - поєднання англійських слів patch (клапоть, заплатка) та work (робота), також її називають клаптевим шиттям.

Основний виразний засіб у печворк - вдале поєднання або контраст квітів, візерунків та фактур тканини. Класика клаптикового шиття - симетричні композиції з геометричних фігур. Зрозуміло, сучасні майстри виходять за рамки формату, створюючи з текстильної мозаїки абстрактні або сюжетні панно, вільні від будь-яких композиційних обмежень. У зображеннях для сюжетного печворку зазвичай використовують прийом художньої стилізації, типовий для декоративно-прикладних технік.



Сьогодні можна спостерігати також цікаві зразки фьюжн-печворку, в яких клаптеве шиття доповнено вишивкою, батиком, вільним розписом по тканині, аплікацією, декором з намистин, паєток, пір′я і т.п. Деякі з таких робіт можна сміливо характеризувати як твори мистецтва.

У техніці печворку також часто роблять квілт - стьобані вироби із двох прошитих наскрізь полотен, між якими прокладений шар вати, ватину або іншого набивного матеріалу. В художньому квілтінгу об′єм, поряд з кольором, візерунком та фактурою, можна використовувати як виразний засіб - приміром, виділяти з його допомогою ключові фігури в композиції.



Печворк, може бути і декоративно-прикладним, і суто художнім. Техніка клаптикового шиття підходить для виготовлення стьобаних ковдр, покривал, подушок, скатертин, кухонних прихваток, чохлів для меблів і т.п.

До слова, печворк можна віднести до числа актуальних тенденцій в моді: у колекціях останніх сезонів можна побачити клаптеве шиття або його імітацію. Серед іншого, популярні «мозаїчні» пальто та куртки, які іноді можуть бути стьобаними.
Печворк відноситься до числа складних рукодільних технік, які впритул перетинаються з мистецтвом. Він вимагає скрупульозності, акуратності в роботі, хороших навичок у шитті. Крім того, для створення самобутніх клаптевих колажів потрібно розуміння основ композиції та кольористики, розвинене художнє чуття (не варто плутати його з умінням малювати).



Історія

Клаптеве шиття - техніка, яку паралельно і незалежно один від одного освоювали різні народи. Наприклад, один з перших зразків печворку у вигляді зшитих обрізків шкіри виявили при розкопках в Єгипті; в числі найцікавіших знахідок, пов′язаних з буддизмом - килим з шматочків одягу паломників в Печері тисячі Будд.

Звичний нам печворк розвивався паралельно з розширенням асортименту текстилю. У Британії мода на клаптеві покривала була обумовлена ​​дефіцитом популярного індійського ситцю - в 1712 році, щоб підтримати англійські мануфактури, Парламент заборонив ввезення бавовняних тканин з колоній. Квітчастий ситець доставляли британцям контрабандой, він суттєво подорожчав. Тому обрізки, які залишалися після розкрою тканини на одяг, не викидали, а використовували для декорування предметів побуту.





В Америці печворк з′явився разом з першими колоністами, завдяки нестачі матеріалів на лагодження теплих стьобаних ковдр (квілтів). Майстрині підбирали цікаві тканини для латок, поступово компонуючи їх і перетворюючи прикладний процес в художню форму. Зрештою склався ряд традиційних композицій для печворк-квілтів, які до цих пір є класикою жанру.
Пізніше в Англії став популярний стиль, іменований «крейзі» (божевільний) - фантазійний, довільно скомпонований колаж з різномастих обрізків парчі, шовку, оксамиту. Шви в крейзі-печворку оформляли фактурними строчками, вишивкою, нерідко техніку доповнювали аплікацією.

Популярність печворку на території Російської імперії співпала з початком місцевого виробництва бавовняних тканин. Втім, традиції клаптикового шиття були розвинені ще на Русі - наприклад, в «Домострої» були описані способи економного крою, в тому числі - з обрізків матерії.



Печворк був популярний у часи становлення СРСР - техніка навіть входила в число підтримуваних державою. Клаптеве шиття цікавило і тодішніх художників, футуристів та конструктивістів, як нова виразна форма. До слова, печворк досі явлется улюбленої технікою для студентів художньо-прикладних ВНЗ, які спеціалізуються на роботі з текстилем.

У післявоєнному СРСР печворк поступово впадав у немилість суспільства, так як асоціювався з неблагополуччям та бідністю, техніка перебувала в забутті аж до кінця 80-х років. Багато в чому відродженню інтересу до клаптевим колаж сприяла поява в СРСР-СНД журналу «Бурда», в рукодільних рубриці якого нерідко з′являлися інструкції по печворк.



Навчання

Техніці печворку присвячено чимало книг та майстер-класів. Звичайно, перш ніж братися за пошиття тканинних мозаїк, потрібно хоча б на базовому рівні освоїти прийоми шиття - ручного або на швейній машинці.

Далі варто визначитися з видом клаптикового шиття: це може бути традиційний печворк або фантазійний «фрістайл». Якщо зупиниться на першому, то варто переглянути приклади класичних американських або англійських візерунків, спробувати відтворити кілька. Це дозволить зрозуміти принцип компонування елементів, дасть можливість оволодіти основними навичками в роботі.

Також для печворк-майстрам корисно будуть вивчити основи образотворчого мистецтва - особливо правила побудови композицій та колористику. Також варто пошукати натхнення у картинах авангардних хуоджніков: кубістів, фовістів, примітивістів, абстракціоністів. Саме в авангарді можна знайти приклади роботи з простими формами та кольорами, зразки художньої стилізації. У числі майстрів, які заслуговують особливої ​​уваги - Анрі Матісс, Соня Делоне, Фріденсрайх Хундертвассер, Пауль Клее.



Витрати та дохід

Визначити точну суму, яку потрібно витратити на матеріали для печворку, досить складно. Почнемо з того, що шити клаптеві роботи можна як вручну, так і на машинці. Звичайно, ручний печворк - забава не для слабонервних і тому, хто напевно вирішив присвятити себе техніці, варто в першу чергу задуматися про покупку швейної машини (мінімум 150$ до бюджету).
Правда, найчастіше до печворк приходять ті, у кого вже є «апаратура», а заодно - поклади тканинних обрізків.

Плюс клаптикового шиття в тому, що він майже не вимагає покупки нових дорогих матеріалів. Краще за все шукати текстиль для печворку в секонд-хендах, які торгують на вагу: там можна знайти дуже дешеві речі з цікавих, разнофактруних тканин, а також основи для майбутніх виробів - до прикладу, скатертини і покривала. Крім того, в тканинних магазинах часто за копійки розпродають залишки матеріалів.



Крім клаптів для печворку потрібні швейні нитки та флізелін - він додасть тканинам потрібну жорсткість, не дасть обсипатися по краях. Стануть в нагоді і хороші кравецькі ножиці для розкрою, крейда для тканини, шпильки для скріплення деталей. Нитки варто вибирати різних кольорів - в деяких роботах потрібно робити шов в колір фону, для інших підійде контрастна строчка.

Потрібна для роботи над печворком і хороша праска - щоб розгладжувати шви. Якщо обійтися без цього, виріб може вийти неакуратним, кустарним. Важливо, щоб у праски справно працював регулятор температур, так як працювати доведеться з різними за складом тканинами.

Заробіток на печворк - питання суперечливе. Основна проблема - в пошуку клієнтської бази, людей, які будуть готові гідно оплатити якісну роботу. Адже на створення, скажімо, клаптикової ковдри може піти досить багато часу - і віддавати його за малу ціну не має сенсу.

Майстру, який хоче продавати печворк, потрібно уважно прорахувати співвідношення витраченого часу та зусиль з можливим доходом. Крім іншого, важливо пам′ятати - печворк це не та техніка, в якій допустима мила неакуратність та недбалість у виконанні.

Також необхідно продумати оптимальний асортимент. Виправданими буде виготовлення інтер′єрних дрібниць - наприклад, чохлів для чайників, наволочок, прихваток.
Коментарі
Додати коментар
Будь ласка Увійдіть в систему, щоб продовжити...
Повернутися до початку
Завантаження...