Український стиль: Петриківський розпис

Українське народне мистецтво унікальне у своєму різноманітті. Кожен регіон, кожна область має власний, впізнаваний декоративний вигляд. Серед інших, одним з найвідоміших стилів made in Ukraine є неповторний стиль петриківського розпису. Сьогодні цей вид декоративно-прикладного мистецтва відносять до числа пам’яток нематеріальної спадщини України, він перетворився на впізнаваний бренд, який представляє нашу країну світу. Для майстрів Петриківки - села в Дніпропетровській області, в якому зародилася традиція розпису, був навіть розроблений спеціальний логотип, який свідчить про автентичність їх продукції.



Петриківське декоративно-орнаментальне малярство розвинулося з мистецтва розпису побілених хат-мазанок, яке досягло небувалого розмаху саме в селі Петриківці. Спочатку майстри працювали з фарбами, близькими за складом до темпери - яєчний жовток та натуральний пігмент, звичайно - сік рослин. Розпис стін був своєрідною візитною карткою господаря, свідчив про його культурний і моральний вигляд - вважалось, що не розписані хати належать людям темним, недалеким. Зрозуміло, склад фарб робив розпис недовговічним - тому малюнок постійно оновлювали, перетворюючи це на якусь подобу ритуалу.





Пізніше мотивами розпису стали оформляти посуд, начиння, скрині, вози. Стилістика стала популярною в Україні - Петриківка була великим торговим центром і гарні вироби місцевих майстрів розходилися по країні.

Традиції розпису розвинулися за часів СРСР - адже народне мистецтво цілком відповідало позиції партії. У Петриківці відкрили школу декоративного малюнка, також була заснована фабрика Петриківського розпису, яка існувала до 2000 років. Сьогодні осередок розвитку розпису - центр народного мистецтва «Петриківка».

У наші дні петриківським розписом оформляють вироби з дерева, кераміки, полотна, її використовують в інтер’єрах і екстер’єрах.







Загалом, петриківський розпис - це вид вільного розпису, для якого типові рухи кисті від себе, від тонкої основи до потовщення лінії. Малюнок розпису розташовують по всій площині фону (стіни, керамічної тарілки, полотна тощо). Елементи розпису накреслені в основному вигляді контурів, силуетів. Тварин у петриківського розписі зображують у профіль, квіти - в анфас. Найбільш типові для розпису рослинні мотиви: квіти, листя, ягоди. Характерним є те, що стебла і суцвіття не перетинаються між собою.



Найчастіше в традиційному розписі використовують білий або світло-жовтий фон. Деякі елементи наносять за допомогою пальців, домагаючись таким чином специфічної фактурності, майстри стверджують, що справжня «петриківка» повинна зберігати слід від пальця її творця. Також варто сказати, що маститі художники-петриківці створюють свої творіння без попереднього нанесення контурів олівцем.