Що потрібно знати, вишиваючи весільного рушника. Частина 2.

Читати початок - Що потрібно знати, вишиваючи весільного рушника. Частина 1.

Починати роботу найкраще у четвер зранку, оскільки це енергетична вершина тижня. Бажано, щоб про це знало якомога менше людей і рушника ніхто не бачив. Під час вишивання ні в якому разі не можна мати поганих думок, сваритися чи злитися на когось, адже у вишитий рушник закладається подружнє життя майбутньої родини. Тому братися за роботу потрібно у гарному настрої та з позитивними думками, щоб вишивка несла в собі лише світлі мрії та кращі почуття.

Вишивка має бути дуже охайною: без довгих протягнутих ниток та без вузликів на зворотньому боці роботи. В народі кажуть: «Лицьова сторона – для людей, а виворітна – для Бога». Кожне подружжя має пройти свій, і лише свій, життєвий шлях. А тому дрібні помилки у вишивці не випорюють, щоб в житті не було хаосу.



Вишивати рушник потрібно з обох боків – це символ гармонії між внутрішнім та зовнішнім світом людини. При цьому середина рушника має бути білою (без вишивки), що символізує чисте, світле майбутнє та Боже благословення. А ще у давнину на рушник ставали навколішки. Тепер же молоді стають взутими ногами. Тому центр рушника має бути без вишивки, оскільки на неї ставати не можна. Особливо на райських птахів, а також на квіти, щоб не затоптати своє гарне й квітуче подружнє життя.

Існує дуже велика кількість символів, поєднаних у візерунки. Тому при їх доборі для власного весільного рушника потрібно зважати на власні відчуття та вишивати лише той візерунок, що найбільше припав до душі. А якщо ж у родинній скрині зберігся рушник прабабусі, що прожила довге та щасливе життя у шлюбі, то кращого зразка для свого весільного рушника годі й шукати!



До речі, досліджуючи енергетику вишитого весільного рушника, було встановлено, що один його кінець завжди показував «плюс», а інший – «мінус», центр рушника лишався на «нулі». Отож, стаючи на рушник, потрібно дотримуватися полярності, оскільки молодята можуть отримати або могутній енергетичний заряд, або ж навпаки – «розрядитися». Чоловік має стати там, де «плюс» — це правий кінець рушника, або той, що починають вишивати першим. Жінка має стати там, де «мінус», тобто на лівий кінець рушника, енергетика якого підсилює жінку. Щоб не переплутати полярність, під час вишивки потрібно зробити певні мітки на рушнику. До речі, у давні часи узори на різних кінцях рушника ніколи не були однаковими.

Весільний рушник – це оберіг, призваний захищати подружжя від усіляких негараздів. Магічність несуть у собі символи у візерунках. Тому до їх добору потрібно віднестись досить вдумливо, адже, вишиваючи весільного рушника — вишиваєш свою долю!