Українська
 
uah
грн

Слов’янські руни: історія про виникнення

22 Чер 2021

У попередньому матеріалі ми з’ясували, чи існували слов’янські руни. Розберімося ж тепер: як саме вони виникли!
Незвичайне значення
Вивчаючи руни, дослідники зазвичай беруть за основу кельтські та германо-скандинавські руни. Ігнорування древньослов’янської спадщини марне. Цікаво, що Найджел Пеннік є одним з перших дослідників, який провів паралель етимології слова «руна» зі старослов’янською мовою. Так, слово «руна» може походити від мови наших предків, що означає «різати». Це виглядає цілком логічно, адже руни саме вирізали на жорстких поверхнях.
Древньокельтське «run» перекладається, як шепотіти, шепіт; шотландською гельською — жереб. Сучасною ірландською мовою «run» означає таємниця.
Втім, на думку деяких дослідників, давні германо-скандинавські мови значно ближчі до древньослов’янської, ніж до кельтської. Руни це показово демонструють. Яскравим прикладом слугує наконечник спису, знайдений у німецькому Дамсдорфі. Ця знахідка датується першою половиною І тисячоліття. На ньому вирізаний рунічний напис «ranja», що у перекладі «ріжучий», «пронизуючий», «той, що завдає поранення». Тож, маємо спільні рани.
Звідки вони взялись?

Цікаву думку висунули рунолог Людвіг Віммер і антрополог Ісаак Тейлор. Згідно з їхньою гіпотезою, руни розповсюдилися Європою завдяки кочуванню готів. Перш ніж дістатися Альп, вони пройшли через Північне Причорномор’я (де мешкали сармати), Середземномор’я еллінів і Апенніни етрусків. Контактуючи з цими народами, готи сформували свій рунічний алфавіт і принесли його до Північної Європи. Там рунічні символи пов’язалися з богами Асами та Одіном зокрема. На думку археолога Тура Хейєрдала, Одін є цілком історичною особою. Верховний бог вікінгів насправді був ватажком племені асів, яке мешкало у Приазов’ї та належало до сарматської групи. Під тиском римлян аси на чолі з Одіном перебралися на північ Європи й осіли в Скандинавії. Сталося це на рубежі нашої ери.
Існування асів і їхню приналежність до сарматів також підтверджував історик Георгій Вернадський у своєму доробку.
Ірландський поет-скальд й історіограф Сноррі Стурлуссон (1171-1241 рр.) засвідчував, що королівство Одіна, звідки прийшли аси, знаходилося на Дону. В давньоісландських піснях про походження асів згадуються Троя та Фракія, які також пов’язані з Причорномор’ям.

Виходячи з цього, не варто вважати вікінгів «хрещеними батьками» древньослов’янської культури. Прадавня міграція народів рухалася в іншому напрямку, згідно з яким розповсюджувалася культура.
Зараз, вивчаючи руни, остерігайтеся новотворів — вільних трактувань популярних інтернет-дослідників.
Стародавні руни слов’ян — знаки, які містять енергію предків, приховану у генах кожного українця. Тож, ці древні символи варті того, щоб їх глибоко досліджувати та популяризувати. В останньому мистецтво грає визначну роль. Тож, долучайтеся, просувайте своє!

Автор: Юлія Мостова
Коментарі
Додати коментар
Чтобы продолжить, пожалуйста Увійдіть в систему
Повернутися до початку