Автор статті
Editor
Інші статті
Wiki
5459
3232
37603
4
1
Валяння
17 Бер 2013
1
Валяння, або фелтінг - вид хенд-мейд, який заснований на роботі з вовною, її валянням або звалюванням. За допомогою валяння створюють одяг та аксесуари, об′ємні іграшки, декоративні панно, малюнки на повсті або іншої тканини.
Спочатку техніка валяння була прикладним ремеслом, пізніше, з поширенням моди на хенд-мейд перетворилася на популярне хобі. Втім, незважаючи на популярність, валяння не можна віднести до числа простих та доступних видів рукоділля: для того, щоб створити якісний валянмй виріб, потрібно докласти чимало терпіння та праці. Крім того, основний матеріал для фелтінга - досить дорога натуральна вовна (тільки вона має здатність звалютись).
Розрізняють два види валяння - сухе (так зване фільцевання) та мокре.
Для фільцевання використовують спеціальні голки - ними багаторазово протикають шерсть, волокна звалюються, чіпляючись за зарубки на інструменті та сплутуваючись між собою. За допомогою техніки сухого валяння створюють об′ємні вироби, наприклад - іграшки, біжутерію, а також наносять малюнки на вовняні вироби (в тому числі - зваляні вироби).
Мокре валяння - стародавня техніка, традиційна для багатьох народів. Звалювання вовни відбувається за допомогою мильного (або іншого лужного розчину). Матеріал прокочують вручну, на жорсткій, рифленої поверхні - сучасні майстри використовують в якості підкладки ковролін, гумові або бамбукові килимки, пухирчасту упаковку. Мокре валяння підходить для створення плоских виробів - повстяного полотна, панно, одягу, взуття, аксесуарів.
Не так давно з′явилася гібридна техніка - нунофелтінг. Вона дозволяє наносити на шовк малюнок за допомогою мокрого валяння, застосовується для виготовлення аксесуарів та одягу.
Для валяння найчастіше використовують овечу вовну - зазвичай мериноса, рідше - верблюжу або шерсть ангорської кози. Набори різнобарвної вовни для валяння в широкому асортименті можна знайти в художніх салонах, а також в інтернет-магазинах по рукоділлю. Там же продаються голки для фільцеванія.
Тим, хто захопився технікою всерйоз і хоче поставити виготовлення валяних предметів на потік, варто задуматися про самостійне забарвлення вовни: це дозволить заощадити на матеріалі.
Для оформлення валяних предметів також можуть знадобитися додаткові витратні матеріали - їх потрібно вибирати самостійно, в залежності від того, про які виробах йдеться. Для іграшок та ляльок це - готові очі, носики, шарніри; для прикрас - різна фурнітура; також для декору придадуться намистини, обрізки красивих тканин, стрічки, паєтки.
Історія
В цілому, валяння можна віднести до числа найдавніших технік рукоділля - воно розвинулося одночасно з поширенням тваринництва, близько 8000 років тому. Очевидно, повсть був другим матеріалом для виготовлення одягу (після звірячих шкір), який відкрила для себе людина.
Валяння розвивалося паралельно у різних народів по всьому світу, в 16 столітті з′явилися майстерні з виготовлення повсті, пізніше процес механізували: в 19 столітті з′явилися валяльні машини та преси. Але, розвиток текстильної промисловості та поява нових видів тканини відтіснили повстяне виробництво на периферію.
Художнє валяння розвинулося з народних промислів, свій нинішній формат техніка набула на рубежі 20 та 21 століття.
Навчання
По-суті, будь-якій техніці хендмейд можна навчитися самостійно, однак не у всіх випадках метод проб та помилок виправдовує себе. У випадку з валянням краще навчатися за допомогою майстер-класів, як мінімум - відеоуроків. Це дозволить вловити основні нюанси роботи з вовною, основні прийоми, відмінні один від одного - в залежності від характеру виробів. Працюючи «навмання» початківець майстер ризикує зіпсувати матеріал, який не можна використовувати повторно в разі браку.
Витрати та дохід
Вартість вовни для валяння - до 30 гривень за 50 грам (австралійскій або європейський меринос, новозеландський кардочес). Це можуть бути як упаковки одного кольору, так і набори різних кольорів. Голки для сухого валяння коштують близько 12-13 гривень, майстру може знадобитися кілька інструментів різного діаметру.
Валяні вироби охоче купують і вони коштують досить дорого - особливо якщо мова йде про одяг або взуття (наприклад валянки) з натуральної вовни. Втім, для того, щоб робити серйозні гроші на серйозних речах, потрібно приділити цьому максимум свого часу. Тим же, хто хоче зробити валяння джерелом додаткового доходу, краще займатися дрібницями - створювати прикраси (серед іншого, популярні пальтові валяні брошки, намисто з валяних намистин) або невеликі іграшки.
Зрозуміло, як в будь-якому іншому вигляді хендмейд, рівень доходу буде прямо залежати від якості предметів на продаж. Крім того, завжди важливо знайти свою нішу і підкупити потенційного клієнта оригінальністю - інакше є ризик загубитися серед однотипних майстрів.
Спочатку техніка валяння була прикладним ремеслом, пізніше, з поширенням моди на хенд-мейд перетворилася на популярне хобі. Втім, незважаючи на популярність, валяння не можна віднести до числа простих та доступних видів рукоділля: для того, щоб створити якісний валянмй виріб, потрібно докласти чимало терпіння та праці. Крім того, основний матеріал для фелтінга - досить дорога натуральна вовна (тільки вона має здатність звалютись).
Розрізняють два види валяння - сухе (так зване фільцевання) та мокре.
Для фільцевання використовують спеціальні голки - ними багаторазово протикають шерсть, волокна звалюються, чіпляючись за зарубки на інструменті та сплутуваючись між собою. За допомогою техніки сухого валяння створюють об′ємні вироби, наприклад - іграшки, біжутерію, а також наносять малюнки на вовняні вироби (в тому числі - зваляні вироби).
Мокре валяння - стародавня техніка, традиційна для багатьох народів. Звалювання вовни відбувається за допомогою мильного (або іншого лужного розчину). Матеріал прокочують вручну, на жорсткій, рифленої поверхні - сучасні майстри використовують в якості підкладки ковролін, гумові або бамбукові килимки, пухирчасту упаковку. Мокре валяння підходить для створення плоских виробів - повстяного полотна, панно, одягу, взуття, аксесуарів.
Не так давно з′явилася гібридна техніка - нунофелтінг. Вона дозволяє наносити на шовк малюнок за допомогою мокрого валяння, застосовується для виготовлення аксесуарів та одягу.
Для валяння найчастіше використовують овечу вовну - зазвичай мериноса, рідше - верблюжу або шерсть ангорської кози. Набори різнобарвної вовни для валяння в широкому асортименті можна знайти в художніх салонах, а також в інтернет-магазинах по рукоділлю. Там же продаються голки для фільцеванія.
Тим, хто захопився технікою всерйоз і хоче поставити виготовлення валяних предметів на потік, варто задуматися про самостійне забарвлення вовни: це дозволить заощадити на матеріалі.
Для оформлення валяних предметів також можуть знадобитися додаткові витратні матеріали - їх потрібно вибирати самостійно, в залежності від того, про які виробах йдеться. Для іграшок та ляльок це - готові очі, носики, шарніри; для прикрас - різна фурнітура; також для декору придадуться намистини, обрізки красивих тканин, стрічки, паєтки.
Історія
В цілому, валяння можна віднести до числа найдавніших технік рукоділля - воно розвинулося одночасно з поширенням тваринництва, близько 8000 років тому. Очевидно, повсть був другим матеріалом для виготовлення одягу (після звірячих шкір), який відкрила для себе людина.
Валяння розвивалося паралельно у різних народів по всьому світу, в 16 столітті з′явилися майстерні з виготовлення повсті, пізніше процес механізували: в 19 столітті з′явилися валяльні машини та преси. Але, розвиток текстильної промисловості та поява нових видів тканини відтіснили повстяне виробництво на периферію.
Художнє валяння розвинулося з народних промислів, свій нинішній формат техніка набула на рубежі 20 та 21 століття.
Навчання
По-суті, будь-якій техніці хендмейд можна навчитися самостійно, однак не у всіх випадках метод проб та помилок виправдовує себе. У випадку з валянням краще навчатися за допомогою майстер-класів, як мінімум - відеоуроків. Це дозволить вловити основні нюанси роботи з вовною, основні прийоми, відмінні один від одного - в залежності від характеру виробів. Працюючи «навмання» початківець майстер ризикує зіпсувати матеріал, який не можна використовувати повторно в разі браку.
Витрати та дохід
Вартість вовни для валяння - до 30 гривень за 50 грам (австралійскій або європейський меринос, новозеландський кардочес). Це можуть бути як упаковки одного кольору, так і набори різних кольорів. Голки для сухого валяння коштують близько 12-13 гривень, майстру може знадобитися кілька інструментів різного діаметру.
Валяні вироби охоче купують і вони коштують досить дорого - особливо якщо мова йде про одяг або взуття (наприклад валянки) з натуральної вовни. Втім, для того, щоб робити серйозні гроші на серйозних речах, потрібно приділити цьому максимум свого часу. Тим же, хто хоче зробити валяння джерелом додаткового доходу, краще займатися дрібницями - створювати прикраси (серед іншого, популярні пальтові валяні брошки, намисто з валяних намистин) або невеликі іграшки.
Зрозуміло, як в будь-якому іншому вигляді хендмейд, рівень доходу буде прямо залежати від якості предметів на продаж. Крім того, завжди важливо знайти свою нішу і підкупити потенційного клієнта оригінальністю - інакше є ризик загубитися серед однотипних майстрів.
Коментарі
UserNotExist
15 Гру 2014, 16:49
Очень интересная статья, спасибо !
0
0
Відповісти
Додати коментар
Чтобы продолжить, пожалуйста
Увійдіть в систему