Так народжується щастя.

Керамічні намистини. Здається, ну що тут такого? А якщо ці намистини ти зробила сама. З глини, такої сірої, непоказної глини скачала маленькі грудочки. Потім придумала дизайн, зробила дірочки. І на випал, просто кладеш їх як попало в муфельну піч. І залишаєш на цілий день. Тихо, йде процес випалу. Коли піч охолола, починаєш розбирати вироби, а серед них маленькі грудочки. І тепер найбільш трепетне заняття - глазурування.



Другий, завершальний випал, може принести сюрпризи. Глазур дуже часто виходить не зовсім того кольору, якого чекаєш. Та й намистинки можуть склеїтися. Але все ж розвішую їх на дріт і чекаю. Чекаю...

Прийшов час відкривати піч. А там... Теплі, блискучі, різнокольорові намистини. Мої, які зліпила сама. І розумієш, щастя в дрібницях. В таких маленьких саморобних дрібницях!