Історія моди: солом′яний капелюшок

Історія солом′яного бриля почалася в Стародавній Греції, де пастухи, плели цей нехитрий головний убір буквально з того, що валялося під ногами. Довгий час він вірою і правдою служив селянам, оберігаючи їх від палючих променів сонця.
У середньовіччі солом\\\\′яний капелюх виконував кілька функцій: захищав від сонячних ударів та свідчив про становище і професії власника. Представники знатних станів прикрашали цю деталь туалету коштовностями, міські жителі хизувалися в капелюхах чорного кольору, а високим моделям віддавали перевагу лікарі.

Зміни в моді почали відбуватися у другій половині XVII століття, коли солом\\\\′яний капелюшок перетворилася у вишукану деталь жіночого туалету.







XX століття ознаменувалося небувалим різноманіттям моделей, в якому знайшли відбиток всі ідеї минулого. Відомий французький модельєр Коко Шанель (Coco Chanel) в 20-х роках минулого століття зробила акцент на капелюшках «клош», які нагадують дзвіночок. Трохи пізніше Грета Гарбо (Greta Garbo) зіграла величезну роль в популяризації моделі «слауч», яка додавала жіночому образу таємничості, завдяки спеціальній формі полів, що прикривають обличчя власниці вишуканого капелюшка.









В уявленні більшості для виробництва капелюшків використовується звичайна соломка, проте це не так і крім соломки в даному напрямку успішно застосовуються ще кілька матеріалів. Так, наприклад, на Філіппінах, виростає бананова пальма, соломка з якої отримала назву «синамей».

[1700320]