Лялька-мотанка — історія та символіка

Сьогодні лялька-мотанка ручної роботи — це подарунковий сувенір або іграшка з місцевим колоритом, але для наших пращурів вона мала куди глибший, сакральний сенс. Упродовж тисяч років була магічно-обрядовим атрибутом у багатьох первісних культурах. У межах аграрного культу її використовували для закликання дощу і вирощування доброго врожаю.

За тогочасними віруваннями лялька пов’язувала живих з мертвими, оскільки таїла в собі дух предків. Тому не мала імені, щоб їх не тривожити, і лиця, щоб у неї не ввійшли злі сили. Замість обличчя кольоровими нитками вишивали хрест — солярний язичницький знак, який з приходом християнства обріс іншими значеннями. Тоді ж народна лялька почала уособлювати ще й Богородицю.

Прикметно, що традиційні мотанки — здебільшого жіночого роду, і створювали їх, як правило, теж жінки. Це пов’язано з символікою родючості та продовження роду. Дівчата навчалися її виготовляти від матерів, а потім передавали своїм донькам, нерідко від покоління до покоління, як родинний оберіг.

Розрізняють три види ляльки: немовля, наречена та берегиня. Ляльку у формі немовля клали у колиску до дитини, щоб оберігала її сон. Також у неї вгортали розмочений або розжований хліб і давали дитині як соску. Багато оздоблену ляльку-наречену дарували дівчатам до їхнього приданого. Берегиня покликана була охороняти сімейне щастя та добробут. Її щедро наповнювали зерном і монетами — щоб у домі завжди було багатство.







Нині набуває популярності актуалізація цих неоязичницьких та християнських значень. Такий подарунок ручної роботи може стати як предметом декору, дитячою іграшкою з великим творчим потенціалом, атрибутом етнічної ідентичності, так і символічним оберегом від наврочень, щасливим амулетом, який є носієм доброї енергетики.

Традиційно ляльку не шиють, а намотують з льону, бавовни, шерсті та інших натуральних матеріалів — цей процес називається «кутанням». Вона не повинна бути дуже схожою на справжню людину, тож має хрестоподібну форму. Її наповнюють сухими травами, соломою, зерном, насінням, гілками дерев, а зовні оздоблюють кольоровими стрічками, атласом, шовком, ручною вишивкою та намистом.

Інколи сучасні майстри виготовляють до пари ляльці ще й мотанку-чоловіка — такий ляльковий дует є весільним атрибутом і символізує взаємне кохання та сімейний затишок.