Із «Текстильні обрядові ляльки». З. І. Зиміна.

«Чари слов′янських ляльок»



Хто виготовляв ляльки.

За звичаєм ганчір′яні обрядові ляльки виготовляли жінки. Тому вони відносяться до жіночої продукту, очисної та захисної побутової магії. Пояснювалося це тим, що з найдавніших часів, з епохи матріархату жінка була основною берегинею традицій. Вона зберігала і передавала знання і навички з покоління в покоління. Чимало обрядових ляльок за технологією виготовлення були такими ж, як ляльки-іграшки. Дівчатка вчилися у старших і вже на рівні гри жінки стежили за виготовленням ляльок дівчатками.



Як їх робили.

Обрядові ляльки побутували як медитативні предмети і виготовлялися з особливої нагоди. Вони наділялися абсолютно реальною «особливою силою» за допомогою певних дій. Цю силу лялька набувала і в результаті наділення її «силою віри» жінки. Жінка робила її не бездумно. Жінка робила ляльку, емоційно налаштувавшись, ревно вірячи в силу «зробленого». Адже від якості її роботи залежала доля родини, роду.

«Віра - явище емоційного порядку. Спроби пояснити природу віри робилися неодноразово. Вчені, що протягом певного часу спостерігали за групою добровольців, виявили, що при підвищеній емоційній активності людина починає випромінювати особливий вид енергії. Ця енергія має здатність накопичуватися там, куди направлена, і впливати на об′єкт позитивним або негативним чином. Не випадково стародавні говорили, що якщо в богів не вірити, вони вмирають. Але віра живить і самого віруючого. Адже будь-яке сильне бажання - це та ж емоція, а емоція - це енергія, що володіє колосальною творчою або руйнівною силою» (М. Штерн).

Жінка, що робить обрядову ляльку, зосереджена на добре сформульованій проблемі. Вона емоційно налаштована певним чином. Дуже багато психологів в своїх роботах звертають увагу на проблему формулювання своїх намірів. Усвідомлене і добре вбране в слова бажання перетворюється в намір, який рухає і направляє на правильний шлях сучасну людину.