Коли в`яжеш:
- ти умиротворена, зосереджена;
- все навколо добре;
- точніше, ти просто не помічаєш, що там взагалі навколо відбувається;
- якщо кудись кличуть, говориш `так, тільки ряд дов`яжу`, а через пів дня не можеш згадати, чи звертався хтось до тебе, або це тобі наснилося;
- коли купуєш кофту - відразу дивишся на шви, щоб з`ясувати, чи можна буде її розпустити;
- день насичений петлями, начерками, провязами, візерунками, рядами, і ти розумієш, що життя проходить не дарма!
Коли немає можливості в`язати:
- очі бігають у пошуках хоч якогось клубочка ниток і спиць;
- скрізь ввижаються пропущені петлі;
- навколишні дратують;
- думаєш про те, щоб шнурки зав`язати лицевими петлями;
- фраза `згорнутися клубочком` звучить як знущання;
- хочеться взяти в руки щось м`яке, забутися в кут і плакати.
Але як тільки в твоєму житті з`являються спиці і нитки - відразу все змінюється, і життя налагоджується)))