Натуральне мило. Правда і вигадка (частина 2)

Багато покупців хочуть мило, яке не тільки не сушить шкіру, а ще й зволожує її, розгладжує зморшки, уповільнює старіння і т.д. На мої заперечення, що такого не буває, кажуть, що у інших же є! Справа в тому, що деякі миловари-любителі приписують своєму милу властивості тих компонентів, з яких його варили, не розбираючись особливо в тих реакціях, які відбуваються з лугом і органічними речовинами.





Наприклад, якщо мигдальне масло в чистому вигляді або в кремі живить, зволожує і розгладжує зморшки, то в милі повинно бути так само. А якщо додати ще вітамін Е, екстракт якої-небудь екзотичної рослини або гіалуронову кислоту, то взагалі без крему обходитися можна, адже ці інгредієнти і зволожують і відновлюють шкіру. Якби все було так просто...



Мило - миючий засіб з високим рівнем ph, знаходиться на шкірі кілька хвилин, всередину не проникає і не сприяє проникненню в шкіру корисних речовин. Таким чином, багато речовини вводити в мило безглуздо, а деякі навіть шкідливо.

Наприклад, вважаючи лужне середовище мила дуже шкідливою для шкіри, багато хто намагається «нейтралізувати» вже готове мило лимонною кислотою, доводячи Ph мила до горезвісного 5,5. Але мило в такому середовищі існувати не може і в ньому починається процес, зворотний омиленню - відновлення жирних кислот з виділенням дуже неприємного запаху. Але зміни стосуються не тільки самого мила, а й тих корисностей, які в нього додали. Що там утворюється в кінці - невідомо. Так що добавки - це добре, але потрібно зважувати всі «за» і «проти», перш ніж щось додати в мило.





А деякі вважають за краще не обтяжувати себе, і просто перераховують красиві неіснуючі в милі компоненти на етикетці, хто перевірить? Але купувати будуть з великим ентузіазмом, ніж мило з простим складом.