І дорослі граються ляльками

Лялька з′явилася багато тисяч років тому. Найперші ляльки робилися з попелу. Його брали з вогнищ і змішували з водою. Потім скачували кульку, а до нього прикріплювалася спідниця. Така лялька називалася «Баба» - жіноче божество. Баба передавалася по жіночій лінії від бабусі до онуки. Ця лялька не носила ігровий характер, а була оберегом. Саме оберегами було більшість ляльок.



Головна риса народних ляльок - чистий лик, без носа, рота і очей. Тому що за старовинними повір′ями вважалося, що якщо не намалюєш очі, то не вселиться нечиста сила і не принесе ні дитині, ні дорослому шкоди.

Відомо багато різних ляльок: оберегових, обрядових та ігрових.

Ігрові ляльки робилися мамою, щоб під час гри навчати дитину. Наприклад зайчик на пальчик - перша іграшка малюка. Здавалося б, все настільки просто, але дитина ручками водить, сама себе розважає.



Зерновушка - усередині мішечок, набитий зерном, вона оберігає достаток, здоров’я, ситість. Її роблять восени, після збору врожаю, мішечки набивають різним зерном: жито, овес, пшениця. Взимку дають грати дітям. Зерно наповнюється дитячою енергією, добром, а навесні його змішують з зерном для посіву, щоб урожай був багатшим.

Найвідоміша обрядова лялька - Масляна. В давнину домашня масниця перебувала в кожному будинку. Якщо хтось ображав жінку, вона зав′язувала вузлик на поділ ляльці і розповідала їй свою біду. На свято Масляної лялька найчастіше вся була обвішана стрічками. А потім цих ляльок кидали в багаття, всі проблеми і турботи йшли з вогнем, а для будинку робилася нова Масляна.

В ляльці поєднана священна і ігрова спрямованість. Їм притаманні чарівні властивості. Ляльки-талісмани треба дбайливо зберігати в кожній родині і передавати у спадок.