Історія та розвиток носової хустинки

Вже в II столітті в Китаї існували паперові носові хустки.

У середньовіччі носовичок був символом романтичного кохання. Дами прикріплювали його на спис свого лицаря. Хустка повинна була нагадувати лицареві про мету його участі в турнірі - перемозі в честь коханої.

У XVI столітті носовички залишалися розкішшю і використовувалися виключно знатними дамами. Вони прикрашалися мереживом або вишивкою і просочувалися духами (mouchoir de Venus).

На Сході носові хустки були привілеєм князів, які їх носили під поясом. Кинути носовичок в сторону людини (особливо жінки) було жестом, що свідчила про високу повагу. Ця традиція в Туреччині збереглася до XIX століття.


Перший патент на носові хустки був виданий в 1894 році. Паперова фабрика Г. Крум з Геппінген отримала патент 81094 за паперовий носовичок, просочений гліцерином.
Сьогодні паперовий носовичок в Європі майже повністю витіснив тканинний.
Хусточка як модна деталь чоловічого костюма.


Під час раннього Ренесансу хусточки вважалися життєво необхідним і функціональним аксесуаром. Як зауважив інтелектуальний гігант 16 століття Еразм «Витирати ніс об рукав невиховано». Хустки поступово стали більш прикрашеними, служачи знаками любові подружжя один до одного. Кожен шановний чоловік носив хустку, і до цього дня він вважається символом благородства і соціального рангу.


Правила носіння чоловічої (нагрудної) хустинки з костюмом:

1. Колір хустинки зазвичай не повинен збігатися з кольором краватки, так як хустинка призначений для залучення уваги до власне піджака, проте краватка і хустку можуть бути в одному забарвленні / візерунку і часто з однієї тканини (продаються зазвичай подарунковими наборами разом з запонками того ж забарвлення ).

2. Хустка повинна використовуватися виключно в декоративних цілях. В якості носового використовується додаткова хустинка, яка носиться зазвичай в задній кишені штанів.