Художня гладь

Гладь – це вишивка виконана стібками різної довжини, які лягають у різних напрямках та повністю або частково заповнюють площину елементів узору.

Ця витончена техніка нагадує живопис - стібок за стібком, як штрихи олівцем або мазки пензлем створюють справжні шедеври. Ця техніка вважається однією з найскладніших, хоча маючи базові навики вишивання, оволодіти нею нескладно - секрет криється в ювелірній точності виконання стібків. Гладь найбільш точно передає тонкі колірні нюанси, гру світла і тіні, тому її найчастіше використовують для відтворення квіткових мотивів, пейзажів, жанрових сцен і портретів. Вершиною майстерності вважаються вишиті гладдю картини, які відносяться до творів справжнього мистецтва.

Батьківщиною вишивки гладдю вважається Китай, в якому це рукоділля з давнини вважається особливим видом елітарного мистецтва. Вишиті шовком по прозорому шовку картини вражають уяву - на різних сторонах одного масштабного полотна представлені два різних сюжети. Такі шедеври в Китаї - одні з найдорожчих предметів спадкування.
Оригінальним напрямом сучасної вишивки є об’ємна вишивка гладдю. Цей вид вишивки характеризується виконанням елементів візерунка об’ємної форми з використанням дроту. Вирізаному вишитому елементу за допомогою обшитого дроту надають будь-якої форми.

Вишивати гладдю можна на шовкових, вовняних і бавовняних тканинах. Також підійдуть оксамит, сукно і навіть шкіра або замша. Залежно від матеріалу, на якому буде зроблено візерунок, вибираються види ниток. Тонкі та ніжні тканини вишиваються бавовняним муліне або шовковими нитками. Для більш щільніших - поліестер, шерсть.

Опановуючи вишивку гладдю розкриваються та розвиваються художні здібності. Для вишивальниці важливо знати які властивості мають кольори, щоб отримати найбільш краще поєднання їх у вишивці, оскільки вдало підібрані кольори роблять вдалим навіть нецікавий малюнок і, навпаки, найгарніший малюнок може бути зіпсованим невдало підібраними кольорами ниток.